Балансовий метод

Доповідь

З дисципліни: «Система національних рахунків»

Тема: « Балансовий метод»

Виконала:

студентка 4курсу

факультету Е і П

групи ОіА 2009-2

Токар Аліна Миколаівна

Перевірила:

Левченко Надія Анатоліївна

Старший викладач кафедри

Харків 2012р.

Балансовий метод

Балансовий метод застосовують переважно для відображення співвідношень, пропорцій двох груп взаємопов'язаних економічних показників, підсумки яких мають бути тотожними.

Подвійна характеристика господарських фактів — явищ і процесів — за ознаками продуктивних сил і виробничих відносин в економіці, як уже зазначалося, має назву балансового методу.

У прямому розумінні термін баланс (від фр. balanse — вага) означає кількісне вираження співвідношення зрівноважених елементів будь-якого постійно змінюваного явища або процесу. Балансове узагальнення даних широко застосовуєть-ся в економіці — плануванні, фінансуванні, аналізі, обліку і Балансовий метод т. ін.

Характерна риса балансового узагальнення— подвійний аспект описування реальних об’єктів, синтетичний характер здобутої інформації.

Сутність подвійного відображення даних полягає в тому, що реальні об’єкти, які описуються з допомогою балансу, обов’язково виражаються залежно від конкретного балансу та призначення узагальнених даних.

Як приклад можна навести такі системи показників:

– ресурси та їх використання,

– виробництво і споживання,

– грошові доходи і витрати,

– активи та пасиви,

– виробництво і розподіл тощо.

Наприклад, "ув'язка" в балансі матеріальних ресурсів підприємства має вигляд такої рівності

Цей метод отримав назву балансового у зв'язку з тим, що першим в історії прикладом "ув'язки" великої кількості показників Балансовий метод господарської діяльності шляхом виведення рівності двох їх підсумків був бухгалтерський баланс.

Балансовий метод відіграє надзвичайно важливу роль в економіці, оскільки виступає інструментом вимірювання пропорцій у натуральній і вартісній формах. Не менше значення має балансовий метод в економічному аналізі та плануванні, де він виступає як метод планомірного встановлення матеріально-речових і вартісних пропорцій, пропорцій у розподілі трудових ресурсів, використанні робочого часу та ін.

У практиці планування застосовується система таких балансів: натуральні (матеріальні), вартісні (грошові), трудові, баланс галузей економіки та міжгалузевий баланс.

Баланси призначені для:

– аналізу використання ресурсів, виявлення господарських резервів підвищення ефективності виробництва;

– планомірного встановлення ресурсних і вартісних пропорцій Балансовий метод;

– вивчення функціональних адитивних зв'язків;

– перевірки повноти та правильності зроблених розрахунків у факторному аналізі (загальна зміна результативного показника повинна дорівнювати сумі змін за рахунок окремих факторів);

– перевірки правильності розрахунків, зроблених за допомогою інших спеціальних аналітичних методів.

Матеріальний баланс — це документ, який містить показники забезпечення оптимального співвідношення наявних засобів виробництва та потреб господарства в них, яке б гарантувало ефективний розвиток окремих галузей промисловості та господарства, капітального будівництва, а також виконання окремих програм і т. д.



Розрізняють такі матеріальні баланси:

за поділом суспільного продукту — баланси засобів виробництва та предметів споживання;

за періодом виконання або дії — довгострокові та короткострокові;

за одиницями виміру Балансовий метод — натуральні, вартісні, натурально-вартісні;

за базовою моделлю — однопродуктові, багатопродуктові, міжгалузевий;

за розрізом планування — галузеві й територіальні.

Трудові баланси — це зведений баланс трудових ресурсів, баланс робочої сили за окремими галузями, баланси кваліфікованих кадрів, спеціалістів та ін.

Баланси трудових ресурсів розробляються для країни, області, економічних і адміністративних районів.

Міжгалузевий баланс — це розгорнута схема балансів валового внутрішнього продукту. У ньому детально розшифровуються основні пропорції розвитку окремих галузей.

Балансовий метод виступає також основою для розробки і застосування методу пропорційного ділення або часткової участі, який є одним із прийомів факторного аналізу.

Крім того, різновидом балансового методу є сальдовий метод, який часто використовується в економічному, зокрема Балансовий метод факторному, аналізі. За допомогою нього можна розрахувати значення останнього фактора, за умови, що вже визначений сумарний вплив усіх інших факторів (не враховуючи останній) і загальна зміна результативного показника. Сальдовий метод доцільно використовувати в тих випадках, коли прямий метод розрахунку впливу факторів надто трудомісткий, складний. Водночас слід пам'ятати, якщо була допущена помилка, то вона може бути непомітною (обмежені можливості математичної перевірки) і зберігатися до кінця розрахунків.

Рівність підсумків, яка встановлюється балансовим методом (баланс), свідчить про те, що в аналізі враховані всі взаємодіючі фактори та економічні показники, які їх характеризують, а також те, що зв'язок між ними відображений Балансовий метод правильно.

Використовуючи метод балансової узгодженості, аналізують та контролюють також наявність і розподіл продукції, матеріально-грошових засобів, зокрема виробництво і розподіл окремих видів промислової продукції, використання коштів на капітальні вкладення і капітальний ремонт, трудових ресурсів. Так, на виробництві, складаються баланси трудових ресурсів, кормів, платоспроможності підприємства. В них, з одного боку, відображається значення джерел – наявність робочої сили, корми, платіжні засоби, а з другого – показують потребу в них. Порівнюючи ці дві складові шляхом встановлення рівності визначають нестачу чи лишок цих ресурсів, аналізуючи таким чином забезпеченість ними.

Ефективність використання кадрів аналізується за допомогою балансу робочого часу підприємства чи організації, в якому детально відображаються дані Балансовий метод щодо фактично відпрацьованого робочого часу, часу, не використаного з різних причин, а також щодо його втрат. Цей баланс, як і інші види, складається з двох частин. У першій з них відображаються ресурси фонду робочого часу, а у другій – їх розподіл. Причому такий баланс може складатися як у людино-днях, так і в людино-годин.

За допомогою цього балансу можна розрахувати основні показники використання робочого часу: календарний, табельний, максимально можливий фонд робочого часу, фонд робочого часу, різні коефіцієнти використання фонду робочого часу, середню фактичну, а також встановлену тривалість робочого періоду та ін.

Крім того, в балансі чітко видно втрати Балансовий метод робочого часу та їх причини (простої, прогули, неявки з дозволу адміністрації). Ці дані доцільно також використати для підрахунку впливу втрат робочого часу на продуктивність праці та обсяг випуску продукції підприємства. Виявлення фактів нераціонального використання робочого часу дасть змогу розробити відповідні заходи щодо кращого використання кадрів.

Балансовий метод ефективний також для встановлення можливостей кращого використання обладнання. Для цього складається баланс використання режимного фонду робочого часу у верстато-годинах.

В умовах формування ринкових відносин особливої актуальності і значного поширення набув балансовий метод в аналізі фінансового стану підприємства, де головним джерелом інформації є бухгалтерський баланс. За допомогою цього методу здійснюється перегрупування Балансовий метод статей балансу, в результаті чого він мовби поділяється на ряд окремих балансів: баланс нормованих оборотних засобів та їх джерел, баланс розрахунків підприємства з дебіторами і кредиторами та ін. Таким шляхом з'ясовується, чи всі ресурси підприємства використовуються за цільовим призначенням, чи відповідає сума власних оборотних коштів запланованій потребі в них, чи правильно розміщені оборотні засоби між окремими видами товарно-матеріальних цінностей, чи забезпечені довгострокові і короткострокові позички рівними їм за сумою об'єктами кредитування тощо.

Після цього складається зведена аналітична таблиця, яка характеризує розміщення залучених понад план оборотних засобів у статтях активу бухгалтерського балансу. У лівій частині цієї таблиці Балансовий метод (в активі) показуються у вигляді окремих складових понаднормовані запаси нормованих товарно-матеріальних цінностей, дебіторська заборгованість, товари відвантажені та інші статті активу, які не плануються. У правій частині (пасиві) відображаються джерела збільшення засобів – понадплановий прибуток, позички банку, залишки спеціальних фондів, кредиторська заборгованість та ін. Підсумки таблиці мають балансуватися, оскільки в ній відображаються одні й ті самі додатково залучені оборотні засоби, але тільки у двох різних групуваннях.

Основна риса балансового узагальнення — єдиний вимірник, що дає змогу зіставляти й виявляти загальні зв’язки сукупностей, які підлягають балансуванню.

Балансове узагальнення економіки (тобто господарства будь-якого рівня — від дрібних індивідуальних господарств до великих господарських об’єднань Балансовий метод) є об’єктивно необхідним для управління ними. Порівнювати витрати і результати господарювання можна лише з допомогою балансового методу.

Отже, господарювання об’єктивно потребує застосування двоїстого балансового методу, оскільки при керівництві господарством будь-якого масштабу — індивідуальним, колективним, державним — потрібно знати, які активні продуктивні сили є в господарстві, як склалися виробничі правові відносини на кожний даний момент одного господарства з іншими — ідеться про відносини власності (борги, зобов’язання).


documentbancnwz.html
documentbancvhh.html
documentbandcrp.html
documentbandkbx.html
documentbandrmf.html
Документ Балансовий метод